|
|
Громадянська мережа ОПОРА
|
Асоціація
міст України
(підготовлено
законопроект Ключковським Ю.Б.)
|
Комітет виборців України
|
|
Кількісний склад рад
|
У Законі закріплюватиметься рівень представництва
кожної територіальної громади у районній раді; при цьому
граничний склад районної ради не встановлюватиметься.
|
1. Максимальний та мінімальний кількісний склад сільських, селищних,
міських, районних у містах рад пропонується закріпити в залежності від кількості
мешканців:
1) до 1 тис. мешканців –
від 6 до 10 депутатів;
2) від 1 тис. до 3 тис.
мешканців – від 8 до 12 депутатів;
3) від 3 тис. до 5 тис.
мешканців – від 10 до 14 депутатів;
4) від 5 тис. до 20 тис.
мешканців – від 12 до 18 депутатів;
5) від 20 тис. до 50 тис.
мешканців – від 16 до 22 депутатів;
6) від 50 тис. до 100 тис.
мешканців – від 18 до 26 депутатів;
7) від 100 тис. до 250 тис.
мешканців – від 22 до 30 депутатів;
8) від 250 тис. до 500 тис.
мешканців – від 26 до 34 депутатів;
9) від 500 тис. до 1 млн.
мешканців – від 30 до 40 депутатів;
10) від 1 млн. до 2 млн.
мешканців – від 36 до 46 депутатів;
11) понад 2 млн. мешканців
– від 40 до 60 депутатів.
Рішення про зміну кількісного складу приймає
відповідна місцева рада поточного скликання.
2. Загальний склад районної ради визначається
виходячи з чисельності мешканців, що належать до територіальних громад
відповідного району, та їх представництва у складі районної ради – від 2-х до
5-ти депутатів від кожної територіальної громади.
3. Загальний склад обласної ради визначається,
виходячи з кількості мешканців у районах та містах обласного значення, та їх
представництва у складі обласної ради – від 2-х до 8-ми депутатів від кожного
району (міста).
|
1. Кількісний склад сільської, селищної,
міської, районної у місті ради пропонується в залежності від кількості
виборців територіальної громади/адміністративно-територіальної одиниці:
1) до 1 тис. виборців – від 8 до 12 депутатів;
2) від 1 тис. до 3 тис. – від 10 до 18
депутатів;
3) від 3 тис. до 8 тис. – від 15 до 20
депутатів;
4) від 8 тис. до 20 тис. – від 18 до 25
депутатів;
5) від 20 тис. до 50 тис. – від 20 до 30
депутатів;
6) від 50 тис. до 100 тис. – від 25 до 35
депутатів;
7) від 100 тис. до 250 тис. – від 30 до 40
депутатів;
8) від 250 тис. до 500 тис. – від 35 до 50
депутатів;
9) від 500 тис. до 800 тис. – від 40 до 60
депутатів;
10) від 800 тис. до 1 млн. 500 тис. – від 60 до
80 депутатів;
11) понад 1 млн. 500 тис. виборців – від 80 до
100 депутатів.
2. Загальний склад районної та обласної ради має
залежати від рівня представництва сіл, селищ та міст районного значення у
районних радах; районів та міст обласного значення у обласних радах, та має
визначатись пропорційно до кількості виборців, зареєстрованих у відповідній
адміністративно-територіальній одиниці. При цьому слід передбачати, що округи можуть утворюватися з
декількох суміжних районів (на виборах депутатів обласних рад) або сіл та
селищ (на виборах депутатів районних рад) таким чином, щоб в межах відповідних
округів було обрано від 2-х до 5-ти депутатів на виборах депутатів районної
ради, та від 7-ми до 12 депутатів на виборах депутатів обласної ради.
|
|
Тривалість виборчого процесу
|
Тривалість виборчого процесу з чергових місцевих
виборів має бути збільшена до 90 днів.
|
Виборчий процес місцевих виборів розпочинається
за 60 днів до дня голосування.
|
Тривалість виборчого процесу з чергових місцевих
виборів має бути збільшена до 90 днів.
|
|
Виборчі системи:
|
Положення
Коаліційної угоди:
Підпункт 2.2. Зміна системи місцевих виборів з
метою забезпечення справедливого представництва виборців в місцевих радах,
збереження мажоритарної системи на рівні сільських та селищних рад та
запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками при
проведенні місцевих виборів на інших рівнях;
Підпункт 2.3. Запровадження виборів міських
голів великих міст (відповідно до закону) у два тури та за принципом абсолютної
більшості виборців, що проголосували;
Підпункт 2.4. Зменшення
граничної кількості депутатів місцевих рад.
|
|
Сільські, селищні, міські ради
|
Вибори депутатів сільських, селищних, міських рад (крім рад великих міст), районних у
місті та районних рад пропонується проводити за мажоритарною виборчою системою з голосуванням у одному або декількох багатомандатних виборчих
округах, у кожному з яких може бути обрано від 2 до 5 депутатів. Кожен виборець в окрузі матиме один голос.
Обраними вважатимуться ті кандидати у депутати у відповідному
багатомандатному виборчому окрузі, які отримали на свою підтримку найбільшу
кількість голосів виборців, - у кількості, яка дорівнює кількості мандатів,
відведених для відповідного округу.
|
Вибори депутатів сільської, селищної, міської (міст районного значення, міст, що входять
до складу міста Києва, Севастополя чи міста обласного, республіканського в
Автономній Республіці Крим значення, міст обласного, республіканського в
Автономній Республіці Крим з населенням до 300.000 мешканців, крім міст –
обласних центрів) ради проводяться за виборчою системою відносної більшості в одномандатних
виборчих округах, на які поділяється територія відповідно сільської
громади, селища, міста.
При цьому передбачається можливість
самовисування.
|
Вибори депутатів сільської, селищної, районної у
місті, міської (у містах з кількістю
виборців, яка менша кількості виборців у найменшому обласному центрі),
районної ради пропонується проводити за мажоритарною
системою відносної більшості у багатомандатних виборчих округах, у
кожному з яких обирається від 2 до 5 депутатів відповідної ради. Обраними у
багатомандатному окрузі вважатимуться кандидати у депутати, які отримали
найбільшу кількість голосів виборців, у кількості, яка дорівнює кількості
мандатів для відповідного округу. Висування кандидатів у депутати
здійснюватиметься відповідно міською, районною, районною у місті, обласною
(для міст обласного значення) організацією партії або шляхом самовисування.
При проведенні виборів до районної у місті ради пріоритет у висуванні
кандидатів надаватиметься міській організації партії, а при проведенні
виборів до міської ради міста обласного значення – пріоритет у висуванні
кандидатів надаватиметься обласній організації партії. Кожен виборець матиме кількість голосів, яка дорівнює кількості
депутатів, які можуть бути обрані у відповідному окрузі. При цьому
виборець може віддати одному кандидату лише один голос.
|
|
Районні у містах ради
|
Вибори депутатів районної у місті ради
проводяться на основі пропорційного
представництва за виборчими списками кандидатів у депутати у єдиному
районному у місті багатомандатному виборчому окрузі.
Висування можливе через організації партій або
шляхом самовисування групи незалежних кандидатів (через подання спільного
списку незалежних кандидатів).
|
|
Районні ради
|
Вибори депутатів районної ради проводяться на
основі відносної більшості в
багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сільських
громад, селищ, міст, що входять до складу відповідного району.
В кожному окрузі (який є відповідна громада)
розподілятиметься від 2-х до 5 мандатів. Кожен виборець матиме один голос.
Висування відбуватиметься через районні організації
партій та шляхом самовисування.
|
|
Міські ради (для великих міст)
|
Вибори депутатів обласних рад та депутатів
міських рад великих міст (тобто міст з
кількістю виборців 90 тис. і більше) пропонується проводити за пропорційною виборчою системою з голосуванням
за відкриті партійні списки.
У кожному з округів висуватиметься від 7 до 12
кандидатів у депутати за партійними списками (самовисування не
передбачається). Відповідно кожна організація партії висуватиме списки в
багатомандатних округах, з яких формуватиметься єдиний обласний (міський)
список.
Можливими способами голосування за запропонованою системою можуть
бути такі: 1) виборець вписує (відмічає) порядковий номер кандидата у
виборчому бюлетені; при цьому можливість голосування за список кандидатів у
багатомандатному окрузі не передбачатиметься; 2) виборець вписуватиме
(позначатиме) номер партійної організації, яка висунула список кандидатів у
багатомандатному окрузі, та, факультативно, окремого кандидата у цьому
списку.
Право на участь у розподілі депутатських
мандатів матимуть місцеві організації партій, на підтримку яких було подано
не менше 5% дійсних голосів виборців,
але у будь-якому разі не менше обласної чи міської виборчої квоти.
|
Вибори депутатів міської ради (міст без районного поділу – обласних
центрів) проводяться на основі пропорційного
представництва за виборчими списками кандидатів у депутати у єдиному міському
багатомандатному виборчому окрузі.
Голосування за партію та за конкретного
кандидата (факультативне).
Вибори депутатів міської (міста Києва, міста Севастополя, міст – обласних центрів, інших міст
обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення з районним
поділом з населенням понад 300.000 мешканців) проводяться на основі пропорційного представництва за виборчими
списками кандидатів у депутати у районних у місті багатомандатних виборчих
округах.
Голосування за партію та за кандидата
(факультативне). Розподіл мандатів відбувається з урахуванням єдиної міської
квоти між районними списками кандидатів з розподілом компенсаційних мандатів
на рівні міста.
Висування кандидатів до обох категорій міст
можливе через організації партій або шляхом самовисування групи незалежних
кандидатів (через подання спільного списку незалежних кандидатів).
|
Вибори депутатів обласної ради, Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, міської ради міста з кількістю
виборців, яка не менша кількості виборців у найменшому обласному центрі
передбачається проводити за пропорційною
виборчою системою з голосуванням за відкриті списки партій. У кожному з округів висуватиметься від 7 до 12
кандидатів у депутати за партійними списками (самовисування не
передбачається). Кожна організація партії висуватиме
списки кандидатів у відповідних багатомандатних виборчих округах, з яких формуватиметься загальнообласний
(загальнореспубліканський, загальноміський) список кандидатів. В обох
видах списків черговість кандидатів визначається партією. Виборець зможе проголосувати лише за одного кандидата у списку партії
в багатомандатному окрузі, при цьому його голос вважатиметься поданим за як
за кандидата, так і за список партії у відповідному багатомандатному окрузі.
Право на участь у розподілі депутатських мандатів отримують ті місцеві
організації партій, які отримали на свою підтримку кількість голосів, рівну
виборчій квоті, але не менше 3% дійсних
голосів виборців.
При розподілі мандатів враховуватиметься:
1. Спочатку визначатиметься кількість мандатів,
отриманих кожною партією, яка подолала бар’єр, у багатомандатному окрузі:
загальна кількість голосів виборців, поданих за список місцевої організації
партії у багатомандатному окрузі, ділитиметься на загальну виборчу квоту.
2. Обраними у списку партії
в багатомандатному окрузі вважаються депутатами, які
отримали найбільші залишки від ділення поданих за них голосів на виборчу
квоту, у кількості мандатів, отриманих партією в цьому окрузі.
3. Розподіл компенсаційних
мандатів між кандидатами, включеними до загального списку кандидатів – обраними вважатимуться
кандидати у загальному списку кандидатів у кількості, яка дорівнюватиме
кількості компенсаційних мандатів. При цьому пріоритет в отриманні мандатів
отримуватимуть кандидати, за яких було подано кількість голосів виборців, що
становитиме 20% виборчої квоти. Після отримання мандатів такими кандидатами
недрозподілені мандати розподілятимуться між кандидатами у загальному списку
в порядку черговості, визначеної загальним списком.
|
|
Обласні ради
|
Вибори депутатів обласної ради проводяться на
основі відносної більшості в
багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами міст
обласного значення та районів, що входять до складу відповідної області.
Відповідно в округах буде розподілятися від 2-х
до 8-ми мандатів. Кожен виборець матиме
1 голос.
Висування через обласні організації партій або
шляхом самовисування.
|
|
Сільські, селищні, міські голови
|
Вибори сільських, селищних та міських голів (крім голів великих міст) пропонується
проводити за мажоритарною системою
відносної більшості, як і передбачено чинним Законом.
|
Вибори сільських, селищних, міських (міст з населенням до 300 тис., крім
обласних центрів) голів за
мажоритарною виборчою системою відносної більшості.
Самовисування.
|
Вибори сільських, селищних, міських голів (у містах з кількістю виборців, яка менша
кількості виборців у найменшому обласному центрі) пропонується проводити
за мажоритарною системою відносної
більшості у єдиному одномандатному окрузі. Висування
кандидатів може здійснюватись шляхом самовисування або висування обласними
(якщо вибори проводяться у місті обласного значення), районними (міськими)
організаціями партій.
|
|
Сільські, селищні старости
|
Відсутні пропозиції.
|
Законопроект містить положення лише щодо обрання
сільських старост за мажоритарною виборчою системою відносної більшості.
Самовисування.
|
Відсутні пропозиції.
|
|
Міські голови (для великих міст)
|
Вибори міських голів 30 великих міст (з кількістю виборців понад 90 тис.
виборців ) пропонується проводити за мажоритарною
системою абсолютної більшості. Обраним вважатиметься
кандидат на посаду міського голови, який отримав на свою підтримку більше 50%
дійсних голосів виборців; у разі якщо жоден з кандидатів не отримав такої
кількості голосів, проводитиметься повторне голосування, до участі у якому
допускатимуться два кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів
виборців.
Для економії коштів Державного бюджету можливе також застосування
системи “умовної абсолютної більшості”.
Суть її полягає в тому, що в разі значного розриву між кандидатами, що
отримали 1-ше і 2-ге місця, наприклад, 15%
і більше, повторне голосування не проводитиметься.
|
Вибори міського (міста Києва, міста Севастополя, міст – обласних центрів, інших міст
обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення з районним
поділом з населенням понад 300.000 мешканців, крім міста Севастополя)
голови проводяться на основі вимоги абсолютної
або значної більшості в єдиному міському одномандатному виборчому окрузі.
Висування міськими організаціями партій або
самовисування.
|
Вибори міських голів у містах з кількістю, яка не менша кількості
виборців у найменшому обласному центрі, пропонується проводити за мажоритарною системою абсолютної
більшості у єдиному одномандатному виборчому окрузі. У разі, якщо жоден з кандидатів не отримав необхідної кількості
голосів виборців, протягом 3 тижнів з дня проведення голосування проводиться
повторне голосування до участі у якому допускаються 2 кандидати, які отримали
найбільшу кількість голосів. Висування кандидатів може здійснюватись шляхом самовисування або
висування обласними (міськими) організаціями партій.
|
|
Можливість самовисування
|
На всіх місцевих виборах, окрім виборів
депутатів обласних та міських (великих міст) рад, передбачатиметься
можливість самовисування кандидатів. Умовою реєстрації кандидатів є внесення
ними чи партіями, які їх висунули, виборчої застави, розміри якої визначатимуться
кількістю виборців в межах адміністративно-територіальної одиниці, на якій
проводитимуться вибори.
|
Самовисування - на виборах депутатів сільських, селищних, міських
(міст з населенням до 300 тис., крім обласних центрів) рад; сільських,
селищних, міських (міст з населенням до 300 тис., крім обласних центрів)
голів, сільських старост.
Самовисування групи кандидатів – на виборах депутатів міських (Києва,
обласних центів, міст з населенням понад 300 тисяч), районних у місті рад.
Умовою реєстрації кандидата на посаду міського (міста обласного,
республіканського в АРК значення, м.Києва) голови незалежно від суб’єкта
висування є внесення грошової застави (5 - 20 мін.з.п. в залежності від
населення)
|
На всіх місцевих виборах, крім виборів депутатів міських рад у містах
з кількістю виборців, яка не менша кількості виборців у найменшому обласному
центрі, а також обласних рад та ВР АРК допускатиметься самовисування
кандидатів.
Реєстрація кандидатів та списків кандидатів здійснюватиметься за
умови внесення ними або партіями, які їх висунули, виборчої застави. Порядок
визначення застави має бути аналогічний визначеному в чинному Законі.
|
|
Виборчий бюлетень
|
В залежності від пропонованих виборчих систем на
місцевих виборах пропонується дві основні форми голосування: 1) вписування
виборцем в бюлетень номера кандидата у списку кандидатів у відповідному
окрузі (та номера партійного списку, якщо вибори проводитимуться за
пропорційною виборчою системою з відкритими списками та можливістю
голосування як за кандидата у списку, так і за партійний список у
багатомандатному виборчому окрузі) та 2) проставляння в бюлетені позначки “+”
або іншої позначки, яка підтверджуватиме зміст волевиявлення виборця.
Відповідно перший спосіб передбачає розміщення у кабінах для голосування усіх
списків кандидатів на місцевих виборах.
|
Бюлетень для голосування за відкритими
партійними списками виготовлятиметься у вигляді «трафарета», та передбачатиме
вписування виборцем відповідних номерів місцевої організації партії та
кандидата.
Для голосування в багатомандатних та
одномандатних округах за мажоритарною системою, в яких виборець матиме лише
один голос, голосування відбуватиметься шляхом проставляння відповідної
відмітки навпроти прізвища певного кандидата.
|
На виборах депутатів сільської, селищної, районної
у місті, районної, міської ради (міста з кількістю виборців до 96 000
виборців), виборах сільського, селищного, міського голови,
використовуватиметься виборчий бюлетень, в якому кандидати
розташовуватимуться в алфавітному порядку. Навпроти прізвища кожного
кандидата розміщуватиметься порожній квадрат, в якому виборець робитиме
позначку “+” чи іншу, яка засвідчуватиме його волевиявлення.
На виборах депутатів міської ради міста з
кількістю виборців, яка не менша кількості виборців у найменшому обласному
центрі, на виборах депутатів ВР АРК та обласної ради використовується
виборчий бюлетень, в якому зазначається назва місцевої організації партії,
яка висунула кандидатів у багатомандатному окрузі (назви включаються до
бюлетеня в черговості, визначеній жеребкуванням, яке проводитиметься ТВК, яка
встановлюватиме результати виборів), під кожною з яких розташовуватиметься
список кандидатів у депутати від відповідної партії, а навпроти кожного прізвища
кандидата – порожній квадрат. У одному з таких квадратів виборець ставитиме
позначку “+” чи іншу, яка засвідчуватиме його волевиявлення.
При цьому при голосуванні за мажоритарною
системою відносної більшості у багатомандатних виборчих округах виборець в
бюлетені може проставляти позначки як навпроти лише одного кандидата, так і
використати усі свої голоси (що дорівнює кількості мандатів в окрузі),
відповідно і бюлетені при підрахунку сортуватимуться в залежності від
кількості позначок.
|
|
Виборчі комісії:
|
|
|
Система, основні принципи
формування ТВК
|
1. Обласні виборчі комісії та Київська міська
виборча комісія утворюватиметься ЦВК.
2. Районні виборчі комісії та міські (міст
обласного значення) виборчі комісії – обласними виборчими комісіями.
3. Районні у місті виборчі комісії – міськими
виборчими комісіями (у містах з районним поділом).
4. Сільські, селищні, міські (міст районного
значення) виборчі комісії – районними виборчими комісіями.
Разом з
тим, можливим є збереження існуючого підходу до утворення ТВК.
|
1. Обласні, Київська та Севастопольська міська,
районні, міські (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці
Крим значення) виборчі комісії утворюватимуться ЦВК.
2. Сільські, селищні, міські (крім міст
обласного значення) виборчі комісії – обласними виборчими комісіями.
3. Районні у місті виборчі комісії –міськими
виборчими комісіями.
|
1. Обласні виборчі комісії формуватимуться ЦВК.
2. Районні та міські (міст
обласного значення) – обласними ТВК.
3. Районні у місті ТВК – міськими ТВК (у містах з районним поділом).
4. Сільські, селищні та міські (міст районного значення)
ТВК – районними ТВК.
|
|
Склад ТВК
|
Необмежений.
|
Кількісний склад ТВК
пропонується визначити:
1. Обласної, Київської
міської ТВК –
15 членів.
2. Міської ТВК (міст-обласних
центрів, інших міст обласного значення з районним поділом з населенням більше
300 тис., крім міста Києва) – 13 членів.
3. Районної,
міської (міст без районного поділу -
обласних центрів), районної у місті Києві ТВК – 11 членів.
4.) Міської (міст районного значення, міст, що входять до складу
міста Києва, іншого міста обласного значення; міст обласного значення з
населенням до 300 тис. крім обласних центрів), районної
у місті (крім міста Києва) ТВК – 9 членів.
5. Сільської,
селищної ТВК –
7 членів.
|
Склад ТВК пропонується визначити на рівні від 9 до 18 осіб.
|
|
Суб’єкти подання кандидатур до
складу ТВК та порядок його формування
|
До складу кожної ТВК включатимуться кандидатури від зареєстрованих
місцевих організацій партій відповідного рівня. Право внесення кандидатур до
складу сільських, селищних та міських (міст районного значення) комісій
матимуть районні організації відповідних партій. Кожен суб’єкт подання
кандидатур до складу комісій матиме право запропонувати 1 кандидатуру (без застосування механізму жеребкування).
|
Передбачається, що ТВК – це постійно діючі органи зі встановленим
строком повноважень окремих членів – 5 років. Перехідними положеннями
пропонується забезпечити формування складу ТВК за 150 та 120 днів (в
залежності від рівня ТВК) до дня наступних чергових виборів у жовтні 2015
року. Відповідно проектом Закону передбачається лише доукомплектацію складу
ТВК у разі закінчення повноважень члена комісії або їх дострокового
припинення.
Кандидатури (по 1 особі) до
складу обласних та Київської міської ТВК подаються політичними партіями, пред-ставленими фракціями у відповідних
радах, а також іншими політичними партіями, організації яких зареєстровані у
відповідних адміністративно-територіальних одиницях; до складу решти ТВК –
районними, міськими організаціями партій, групами виборців на відповідних
місцевих виборах у кількості не менше
10 осіб (сільська ТВК), 20 осіб (селищна ТВК), 40 осіб (міська ТВК).
При заповненні вакантних посад в ТВК перевага
надається суб’єктам, представники яких не представлені у складі комісії.
|
Кандидатури до складу ТВК вноситимуться
місцевими організаціями партій, які утворили власні фракції у відповідній
місцевій раді (по 1 кандидатурі до
складу кожної ТВК з обов’язковим включенням) та (у тому числі у разі
відсутності фракцій у відповідній раді) всіма місцевими організаціями партій,
які висуватимуть кандидатів на відповідних місцевих виборах у відповідних
виборчих округах/окрузі (шляхом
жеребкування). Якщо кандидатів на виборах місцевою партійною організацією висунуто
не було, повноваження членів ТВК від такої організації припинятимуться
достроково.
З метою зменшення кількості
замін у складі виборчих комісій пропонується встановити, що особа, призначена до складу комісії за
поданням суб’єкта подання кандидатур до складу комісій може бути замінена
таким суб’єктам не більше двох разів.
|
|
Утворення ДВК
|
ДВК утворюватимуться сільськими, селищними,
районними у містах, міськими виборчими комісіями.
До складу ДВК (крім суб’єктів, які вносять
кандидатури до складу ТВК) включатимуться також кандидатури від кандидатів –
суб’єктів відповідного виборчого процесу, висунутих шляхом самовисування.
На виборах міських голів за умови проведення повторного
голосування кандидати на посаду міського голови матимуть право запропонувати
однакову кількість кандидатур до складу ДВК з тим, щоб відповідні ДВК були
утворені у мінімальному складі.
|
ДВК утворюватимуться на чергових та перших місцевих виборах відповідними районними,
міськими (міст обласного значення), Київською міською ТВК, а на позачергових та проміжних виборах –
головною комісією відповідних виборів (тією, що встановлюватиме результати
відповідних виборів).
Кількісний склад для малих дільниць – 10-16
членів, для середніх – 12-18, для великих – 14-22 члени.
На позачергових, проміжних чи перших виборах в
сільській громаді, селищі вся територія якої належить до однієї дільниці ДВК
може не утворюватися, а її повноваження виконуватиме сільська, селищна ТВК.
Право подання кандидатур на чергових виборах
мають лише суб’єкти виборчого процесу в частині виборів обласної ради
(обласні організації політичних партій, кандидати-самовисуванці). Кожен
суб’єкт має право подати одну кандидатуру, якщо кількість кандидатур більша
ніж кількісний склад ДВК – проводиться жеребкування по усім кандидатурам.
|
ДВК утворюватимуться ТВК, які встановлюють
результати відповідних місцевих виборів або ТВК, які виконуватимуть функції
ТВК на відповідних місцевих виборах.
Пропонується встановити, що кількісний склад ДВК становитиме 10 – 14
осіб для ДВК малих дільниць, 12-16 осіб – для ДВК середніх дільниць, 14 – 18
осіб - для ДВК великих дільниць.
Право висувати кандидатури до складу ДВК (крім суб’єктів, які вносять кандидатури до
складу ТВК) також закріплюваитметься за кандидатами на
посаду відповідного сільського, селищного, міського голови.
На виборах міських голів за умови проведення повторного
голосування кандидати на посаду міського голови матимуть право запропонувати
однакову кількість кандидатур до складу ДВК з тим, щоб відповідні ДВК були
утворені у мінімальному складі (якщо одним з кандидатів на посаду міського голови було запропоновано
меншу кількість кандидатур до складу ДВК, право внесення додаткових кандидатур
отримує другий кандидат).
|
|
Передвиборна агітація
|
1. За рахунок коштів відповідних місцевих
бюджетів передбачається фінансувати лише виготовлення інформаційних плакатів.
Всі інші витрати на передвиборну агітацію покриватимуться виключно за рахунок
коштів виборчих фондів. 2. Повна заборона розміщення зовнішньої політичної
реклами та реклами на телебаченні і радіо.
3. Граничний розмір витрат коштів виборчих
фондів та розміри виборчих фондів пропонується не встановлювати.
4. Відкриття рахунків виборчих фондів має бути
обов’язком, а не правом відповідних суб’єктів виборчого процесу. На виборах
депутатів обласних рад та депутатів міських рад великих міст кандидати у
багатомандатних округах не матимуть права формувати власні виборчі фонди, і
фінансування витрат на передвиборну агітацію на цих виборах здійснюватиметься
виключно місцевими організаціями партій.
5. На розпорядників рахунків виборчих фондів
передбачається покласти обов’язок подання звітів про надходження та
використання коштів виборчих фондів як до дня голосування (за 5 днів до дня
голосування), так і після оприлюднення результатів виборів. Відповідні звіти
оприлюднюватимуться у місцевих друкованих ЗМІ у повному обсязі. На виборах
депутатів обласних рад, депутатів міських рад великих міст та виборах міських
голів великих міст проміжні та остаточні фінансові звіти надсилатимуться
відповідними міськими, обласними виборчими комісіями до ЦВК для оприлюднення
на веб-сайті ЦВК.
|
1. За рахунок коштів відповідних місцевих
бюджетів передбачається фінансувати лише виготовлення інформаційних плакатів
про кандидатів (по 5-10 на кожну дільницю), а також офіційних плакатів
субʼєктів виборчого процесу (включених до відкритих списків).
2. Агітація, в т.ч. матеріали, розміщені на
зовнішніх носіях, телебаченні та радіо, - виключно за рахунок коштів виборчих
фондів.
3. Встановлено граничну суму витрат виборчого
фонду (150 – 5 мінімальних заробітних плат); добровільний внесок – не більше
20 мін.зарплат.
4. Виборчі фонди обовʼязкові для всіх субʼєктів,
крім кандидатів у депутати сільської та селищної ради. Організації партій
утворюють виборчі фонди для виборчих
списків кандидатів до ВР АРК, міської, районної в місті ради; спільні фонди
кандидатів – для кандидатів, які самовисунулися списком; всі інші утворюють
виборчі фонди кандидатів.
5. Передбачено подання проміжних (за 12 днів) та
остаточних фінансових звітів до головної виборчої комісії відповідних
місцевих виборів та опублікування їх в ЗМІ.
|
1. За рахунок коштів місцевих бюджетів
виготовлятимуться лише інформаційні плакати, які не вважаються агітацією.
Агітація – виключно за рахунок коштів виборчих
фондів.
2. Заборона розміщення зовнішньої політичної
реклами та реклами на телебаченні і радіо.
3. Граничний розмір витрат коштів виборчих
фондів та розміри виборчих фондів пропонується не встановлювати; добровільний
внесок – не більше 20 мін.зарплат.
4. Відкриття рахунків виборчих фондів
обов’язкове. На всіх виборах (окрім виборів депутатів обласної ради, міської
ради (у містах з кількістю виборців, яка не менша кількості виборців у
найменшому обласному центрі), ВР АРК) виборчі фонди утворюватимуться
кандидатами.
5. Передбачити подання проміжних та остаточних
фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів, які
перевірятимуться ТВК та оприлюднюватимуться у місцевих друкованих ЗМІ (за 2
дні та через 15 днів після дня виборів).
За неподання чи подання з порушенням закону
запровадити адміністративну відповідальність розпорядників виборчих фондів у
вигляді штрафу.
|
|
Списки виборців
|
1. Заборона на внесення змін до
списків виборців у день голосування (крім виправлення помилок та
неточностей).
2. Заяви на неточності у
списках виборців мають подаватись виключно до органів ведення Державного
реєстру виборців, а не до ДВК.
3. Скорочення строку судового оскарження
невключення, неправильного включення чи виключення виборців зі списків
виборців з тим, щоб всі виборчі спори у відповідній категорії справ були
вирішені до складання органами ведення Державного реєстру виборців уточнених
списків виборців.
|
1. Заборона на внесення змін до списків виборців у день голосування
(крім виправлення помилок та неточностей).
2. Скарга щодо попередніх списків виборців, адресована до органу
ведення державного реєстру виборців, може бути подана до відповідної ДВК чи
ТВК або до органу ведення держаного реєстру виборців.
3.Передбачається внесення змін до уточненого списку виборців на
засіданні ДВК:
- на підставі рішення суду (до 20 години напередодні дня голосування);
- за дорученням органу ведення Державного реєстру виборців.
|
1. Заборона на внесення змін до списків виборців у день голосування
(крім виправлення помилок та неточностей).
2. Заяви на неточності у списках виборців мають
подаватись виключно до органів ведення Державного реєстру виборців, а не до
ДВК.
|
|
Вибори на окупованих територіях та
в зоні АТО
|
Пропонується передбачити, що порядок проведення
виборів на території АРК, м. Севастополя, територіях проведення заходів
антитерористичної операції Донецької та Луганської областей визначатиметься
окремим Законом.
|
Положення Законопроекту регулюють в тому числі проведення
виборів в АРК, однак без змін в порівнянні з чинним законом. Окремих положень
щодо особливостей проведення таких виборів, а також положень, які б
враховували ситуацію, що склалася на територіях проведення антитерористичної
операції в Донецькій та Луганських областях, законопроект не містить.
|
Пропонується встановити, що межі зони проведення
антетерористичної операції визначатимуться Кабінетом Міністрів України, а
порядок проведення місцевих виборів у такій зоні встановлюватиметься окремим
законом. Цей закон також визначатиме статус та порядок голосування на
відповідних місцевих виборах внутрішньо переміщених осіб. |